- Тунелі лінії Арпада
У буремні двадцяті роки двадцятого століття Європа істерично заривалася в землю. Майже весь материк був забудований численними військовими укріпленнями. Це були опорні пункти, ДОТи, ДЗОТи, відкриті вогневі рубежі, траншеї, стрілецькі окопи, протитанкові піраміди, загородження, мінні поля, залізобетонні споруди тощо.
Не обминула ця істерика й карпатські хребти. Угорці протягом 3 років ( з 1940 по 1943 рр) побудували тут досить потужні укріплення. Військово-оборона система тягнулась вздовж старого кордону , який розтягнувся через весь Карпатський хребет довжиною понад кількасот кілометрів.
Ці споруди отримали назву «Лінія Арпада», в честь князя Арпада, який у 889 році об’єднав угорські племена і заснував угорську державу.
Оборонна система будувалася як ефективна лінія оборони з мінімальними затратами в найкоротші терміни. Вона не була суцільною і складалася з окремих вузлів оборони. Крайніми елементами були перевал Дукля на заході та Яблунецький на сході. Основні і найпотужніші укріплення лінії було споруджено на Ужгородському, Мукачівському, Ясінянському, Сигітському та Хустському напрямках. Найбільше вузлів оборони на лінії Арпада будували у долинах річок. Так, на хустському напрямку «закривалися» долини річок Теребля і Ріка. Лінія Арпада. Це ДЗОТи і ДОТи, залишки військових об’єктів, залишки оборонних ліній, так звані піраміди на річках, мости, залишки ставок. Це танки, гармати, залишки літака в Бобовищі, гармати в Ясіня, танки та бронетехніка у Мукачеві, Тереблі та Ужгороді, військові цвинтарі солдатів і добровольців.
Українська ділянка
- Керешмезький напрямок. В Керешмезі (стара назва селищаЯсіня) на площі в декілька десятків квадратних кілометрів розмістилося 50 ДОТів, велика кількість одномісних бетонних стрілецьких позицій, протитанкових надовбів, дротяних загороджень. Радянські війська змогли оволодіти даним укріпленим районом 28 вересня 1944 року в ходіСхіднокарпатської військової операції, скориставшись обхіднимманевром через Свидовецький хребет. Оборонці втративши до двох третин особового складу були змушені відступити з займаних позицій.
- Ужоцький перевал. Перед Ужоцьким перевалом також було створено потужний вузол оборони. На схилах гір було вирито багато окопів, які підсилено 30 ДОТами і 60 ДЗОТами.
- Мукачівський напрямок. Не менш укрепленним вважався імукачівський напрямок. Укріплення складалися з двох потужних вузлів оборони польового типу на перевалах і шести вузлів довгострокової оборони котрі «закривали» долину річкиЛаториця. Традиційні багаторядні протитанкові надовби, мінні поля, лісові завали. 37 ДЗОТів і 95 ДОТів.
- Хустський напрямок. На хустському напрямку, до котрого відносится укріпрайон на околиці села Синевир, було разміщено 5 вузлів оборони за перевалами, і вузлом оборони польового типу по державному кордоні. «Закривалися» долини річокТеребля і Ріка. Від села Майдан до перевалу долина була перекрита одинадцятьма рядами протитанкових надовбів, 40ДОТами і 15 ДЗОТами.
Якось, цим літом і мені вдалося побувати там і пооббивати ноги в тунелях та ДОТах об”єкту .
Об”єкт являє собой мережу тунелів всередині гори. Призначення об”єкту досі невідоме достеменно, принаймні тут думки Інтернету розходяться. Як і щодо розміру об”єкту. Розвідано і загальновідомо про кілометр-півтора ходів під землею. З того що облазив – на мій погляд з кілометр є, півтора – звучить явно завищено. Хоча під землею оцінювати відстань важко. Тунелі – від дуже вузьких до дуже широких – йдуть то рівно, то вгору, то вниз, мають виходи на поверхню. Виходи є різні – вертикальні і нахилені. Нахилені, напевне, для спрощення доставки припасів – пускаєш ящик, він сам їде, а там внизу ловлять. Виходи також укріплені, скоріш за все це колишні ДОТи, зв”язані з головним бункером. Всі ДОТи які бачили ми – підірвані вже після війни. Кімнат як таких, відокремлених дверима і ізольованих, всередині мало, великі тунелі схожі на прохідні кімнати.
Про об”єкт ходить чимало легенд – найперше про замасковані ходи до інших об”єктів лінії Арпада, які надійно замуровані після війни. Фактів про це наразі немає, або вони замовчуються. Оглянувши стіни зсередини, можна побачити декілька місця схожих на замуровані ходи. Одним словом, багато невідомого і досліджувати є що.
 |
| Об”кт у Грабівниці |
Сільські мешканці побоюються, що в цьому об’єкті можуть бути заміновані приміщення і до сьогоднішнього часу.
Угорці будували цей бункер у 1939-му році. Саме в той час у селі Підполоззя булла розташована їхня дивізія. У селі ще дотепер стоять дві будівлі, які вони спорудили.
Головний вхід до бункера був дуже добре продуманий інженерами. Це можна побачити, підійшовши до входу. Потужна бетонна стіна серед пагорба та залізні двері, які залишилися з тих часів свідчать про надзвичайний об’єкт, який ховався за ними.
86-тирічний Іван Сивній, житель сусіднього села, пригадує, що під час будівництва бункера до нього навіть проклали вузькоколійку.
За словами місцевих жителів, у бункері аж до приходу радянського війська розміщувалися склади, їдальня, спальні приміщення і навіть церква. Місцеві жителі припускають, що ці склади замуровані і заміновані. Подейкують, з цього бункера йшли підземні ходи до інших укріпрайонів, наприклад, Ужоцького, інші варіанти – що є підземний тунель, який веде до Нижніх Воріт. Важко повірити в таке, але все може бути. Достовірна карта підземелля знаходиться в Угорщині, і можливо колись ми зможемо дослідити, куди ж все-таки ведуть підземні тунелі з бункера.
Цей об”єкт, за словами місцевих жителів,/ хоча , як зауважено мною нижче , вони нічого не могли бачити і не знали, бо ж ніхто живий з будівельників не залишився/ мав 7 поверхів вниз, під землю. Тунелі шириною близько 70 см заввишки 1.9 метра, великі галереї близько 2.5 м у висоту, і близько 3 м у ширину…
Місцевих жителів до будівництва бункера не пускали – усі роботи виконували військовополонені під керівництвом і конвоєм мадярів. З одного до іншого приміщення бункера ведуть вузькі проходи. До цього часу на окремих стінах видніються залишки комунікацій та дощечки, на котрих висіли лампи. З бункера є три запасні виходи, котрі ведуть назовні через люки, що знаходяться посеред галявин, Бункер має три поверхи, які на сьогоднішній день доступні для огляду та вивчення.
  |
| Запасний вихід з бункерів |
Сьогодні майже кожного дня 200–300 угорців відвідують об’єкти військового туризму, і особливо лінію Арпада. Повз неї тоді проходила єдина дорога з Нижніх Воріт на Мукачево. Є об’єкти повністю знищені, в декотрих радянська влада зробила косметичний ремонт. Деякі об’єкти не сертифіковані, інші – розграбовані, є об’єкти, що були засекречені, є місця масового розстрілу євреїв, що були в Закарпатській області. туристичний маршрут.
<scripttype="text/javascript"src="https://apis.google.com/js/plusone.js"></script>
<g:plusone></g:plusone>